Україна від початку повномасштабної війни зазнала більш як 600 кібератак

Такі дані навів аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк.

«607 кібератак припало на цифровий простір України за два роки повномасштабної війни. Це становить п’яту частину всіх кібератак у цифровому просторі світу. Як кіберінциденти, так і дезінформації почали інтенсифікуватися у 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, і спостерігається значне кількісне зростання обох показників від початку повномасштабного вторгнення», - сказав експерт.

За його словами, кіберінциденти та дезінформація проявляються в найрізноманітніших формах і часто поєднуються між собою та з військовою компонентою.

«Їх можна розглядати як паралельні процеси, які посилюють деструктивний вплив відповідно на цифровий та інформаційний простори України. Це синхронізована форма процесу, коли кібератаки поєднуються з дезінформацією і також синхронізуються з традиційними воєнними діями. Яскравий приклад — це коли восени та взимку 2022 року кібератаки на українську енергетичну інфраструктуру супроводжувалися масованими обстрілами на тлі дезінформації, коли вина за обстріли покладалася на Україну», - зазначив Бурдяк.

Серед основних форм кібератак і дезінформації - клонування чи злам сайтів для поширення дезінформації, DDoS-атаки та глушіння супутникових сигналів для дестабілізації інформаційного простору України, різні методи фішингу з поширенням неправдивої інформації.

На думку авторів дослідження, поширенню цих загроз сприяє відсутність в українському законодавстві юридичного визначення дезінформації.

«В українському законодавчому полі відсутнє юридичне визначення дезінформації, і для боротьби з нею на державному рівні слід застосувати критерії дезінформації, користуючись міжнародними стандартами у цій сфері. Вони визначають три основні критерії, за якими певну інформацію можна класифікувати як дезінформацію: інформація неправдива, свідомо поширена та шкідлива», - зазначив Бурдяк.

Для захисту від кіберзагроз дослідники пропонують технічні, організаційно-правові та освітні рішення.

«Ще одним кроком буде розробка інтегрованих програм медіаграмотності з елементами кібербезпеки, певні базові знання, а також активізація партнерства між державою та приватним сектором у контексті обміну інформацією з протидії дезінформації», - сказав Бурдяк.

Дослідження провів Центр демократії та верховенства права за підтримки Фонду ім. Гайнріха Белля.