Земельна мафія Києва: хто допомагав Комарницькому грабувати столицю
Про це пише портал "Антикор"
НАБУ, не маючи на руках рішення суду про винність фігурантів, не називає їхніх прізвищ. Втім, після скандалу, що спалахнув, були затримання і звільнення в Київській міській адміністрації та частина прізвищ стала відома. Головою схеми цілком очікувано виявився Денис Комарницький, котрий зараз, за одними відомостями, перебуває в Україні, за іншими – давно покинув її межі. Хай там як, але він поки що на втіках. Серед інших гучних прізвищ – заступник Кличка Петро Оленич, секретар Київради Володимир Бондаренко, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв, заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов, заступник директора КП «Благоустрій» Олексій Мушта. Крім того, зрозуміло, що неназваний «член депутатської комісії із земельних питань», яка, судячи з телефонних переговорів, «заробила» сто тисяч доларів – це депутат Київради від «Батьківщини» Олена Марченко. Тому анонімну схему ОЗУ Комарницького від НАБУ можна деанонімізувати.
Хто саме ховається під словосполученням «довірена особа організатора схеми» – встановити зі стовідсотковою точністю наразі не вдалося. Втім, можливо, що саме вона є «особою, яка пішла на співпрацю зі слідством» - така в матеріалах кримінальної справи є, але її прізвище не називається. Далі у відео від НАБУ фігурує частина переговорів між учасниками групи, але особи сторони розмиті, а прізвища їх не називають. Хоча найчастіше здогадатися про них досить просто. Ось депутат Київради від «Батьківщини» Олена Марченко обговорює деталі своєї винагороди за добру роботу з помічницею Комарницького.
Йдеться сумі у 100 тисяч доларів, яку їй виплатив вдячний організатор. А його помічниця, за її словами, «нарешті погодила премію». Яку Олена Марченко «краще буде в Карпатах у щось вкладати». Гроші їй дісталися не за гарні очі – вона працює із забудовниками щодо дозвільної документації. А депутатом стала саме завдяки Комарницькому.
У зв’язку з цим варто зазначити, що Комарницький мав вплив на формування списків більшості партій, представлених у Київраді – представниця Юлії Тимошенко – далеко не єдина у його обслуговуванні. Серед таких і Михайло Терентьєв (УДАР) та Володимир Бондаренко (позафракційний, але обраний за списками того ж таки УДАРУ). Хоча у згаданому розслідуванні НАБУ інші депутати згадуються побіжно, слід розуміти, що група впливу Дениса Комарницького у Київраді лише переліченими персонами не обмежується. Він контролює принаймні кілька десятків депутатів, які мають достатньо голосів, щоби ухвалювати потрібні рішення. Майже всі вони так чи інакше пов’язані із забудовниками столиці.
Які саме рішення продавлював у Київраді Комарницький? Вони теж поки що до кінця не досліджені, але суть зводилася до того, що чиновники КМДА, які мають доступ до інформації про комунальну власність та землі Києва, повідомляли Денису Комарницькому про те, де ця власність знаходиться та допомагали її захопити. Одна зі схем отримала назву «туалетної» і зводилася до того, що на земельних ділянках, що пустують, зводилася якась споруда – сарай, побутівка, туалет – потім її приватизували та зверталися до Київради за виділенням землі «для обслуговування будівлі». Київрада землю виділяла, причому дуже щедро – у рамках того, що просили.
Після цього земля приватизувалася, але оскільки рішення Київради було свідомо неправомірним, її швиденько «продавали» іншій фірмі або фізичній особі, яка вже, згідно із законом, була «сумлінним покупцем». І забрати назад землю вже практично неможливо. У зв’язку з цим можна спрогнозувати, що Київрада попереду чекає на низку довгих, дорогих і марних судових процесів щодо повернення хоча б частини земель, захоплених під керівництвом Дениса Комарницького. Один із людей, який шукав ці землі та допомагав їх приватизувати – Юрій Леонов, заступник директора КП «Спецжитлофонд». 2020 року балотувався до Київради від партії «Слуга народу» Дарницьким районом. У депутати його проштовхував також Денис Комарницький.
Будівництво на Васильківській, від якої Юрію Леонову перепало 50 квадратних метрів, це забудова території ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш» на вул. Васильківській, 28, у Голосіївському районі столиці, яку отримали структури Комарницького за допомогою, зокрема, і Юрія Леонова, у 2021 році.
Далі на плівках від НАБУ йде обговорення деталей роботи земельної комісії, з яких складається враження, що комісією керує не Михайло Терентьєв, а Олена Марченко.
Втім, керує комісією Київради Денис Комарницький, який взагалі не має ні депутатського мандату, ні будь-якого відношення до Київради. Це підтверджується перехопленням розмови Олени Марченко з кимось з інших учасників схеми. У якій вона повідомляє, що Михайло Терентьєв «отримав грандіозної 3,14зди» від Комарницького.
З подальшого перехоплення випливає, що у схемах бере участь і заступник голови КМДА Петро Оленич. Але все одно керує Денис Комарницький.
З розмови Комарницького із самим Оленичем випливає, що, по-перше, заступник голови КМДА звітує перед «смотрящим», а, по-друге, «туалетна схема» із захоплення земель Києва не єдина. Петро Оленич та Денис Комарницький обговорюють віджимання власності у членів колишньої ОПЗЖ, користуючись тим, що ті втратили свої позиції в політиці. Як каже Оленич, «я позбирав те, що погано лежить». Серед того, що «погано лежить» – земельна ділянка площею один гектар у районі НАУ. Вона отримана свого часу також порушуючи закон, тому проблем з її віджиманням не передбачається.
Причому той факт, що власник ділянки його продав, нікого не бентежить: «Нам можна вирішити», – запевняє Комарницький Оленіча. Цінність згадуваної ділянки на вулиці Героїв Севастополя в тому, що вона виділена під забудову. Але однією згаданою ділянкою справа явно не обмежується – Комарницький та Оленич вирішують провести аудит усієї виділеної землі:
Подальший злив від НАБУ передає великий та полум’яний привіт місцевому самоврядуванню у Києві та Віталію Кличку особисто. Тому що сесійною діяльністю Київради керує не його секретар Володимир Бондаренко, а Денис Комарницький, який до цієї поради не має відношення. Комарницький наказує Бондаренком закрити сесію.
Є у перехопленні від НАБУ та пояснення схеми, як «брудна» нерухомість, тобто те, що вкрало у Києва угруповання Комарницького, робиться «чистим». У цьому процесі немає нічого розумного - вкрадене просто треба перепродати, тоді воно стає чесно купленим. Якщо не полінуватися і зробити цей перепродаж двічі-тричі, то в законному порядку повернути вкрадене стає практично неможливим завданням.
Як земля з комунальної власності переходить у приватні руки, пояснює перехоплення розмови голови земельної комісії Михайла Терентьєва та заступника директора КП «Спецжитлофонд» Юрія Леонова. Все геніальне, як бачите, просто – треба лише грамотно скласти папери та скористатися своїм впливом.
Скільки всього київської землі пішло до рук угруповання Комарницького – можна лише здогадуватись. Ці розміри не встановить ніхто, навіть НАБУ, якщо навіть справа за старою українською традицією не розвалиться. Щодо чого є обґрунтовані підозри. Але масштаби крадіжки можна припустити хоча б за уривком із запису НАБУ, в якому заступник голови КМДА Петро Оленич розповідає Денису Комарницькому, як він відправляє гроші до Швейцарії: «Ми вже прогнали 300 мільйонів доларів за 15%». Йдеться про те, що гроші було виведено за 15% через якийсь центр конвертації. Цікаво – чи шукатиме НАБУ цей «конверт»? Адже там обслуговувався не тільки Оленич, там однозначно можна знайти багато цікавого.
На жаль, те, що злило у відкритий доступ НАБУ – лише уривки. І багато схем, адреси вкраденого та прізвища учасників так і залишаються таємницею. Але зрозуміло, що вся грандіозна схема злодійства стала можливою не лише завдяки зв’язкам та талантам її організатора Дениса Комарницького. Хоча заперечувати це не можна – Денис Комарницький, безумовно, видатна людина, яка зуміла налагодити зв’язки як на Банковій (хтось серйозно думає, що без її представників таке взагалі можливо?), так і провести до Київради достатньо депутатів для реалізації своїх схем.
Але не можна заперечувати й той факт, що схема стала можливою завдяки прогалинам в українському законодавстві. У першу чергу йдеться про те, що в Києві відсутній Генеральний план забудови міста. І за його відсутності для дозволів на приватизацію землі та будівництва використовуються так звані ДПТ (Детальний план території), які у ручному режимі приймає Київрада. Як він їх приймає – зрозуміло навіть із тих фрагментів, які злило НАБУ.
Чим усе це зливання закінчиться – покаже майбутнє. Поки частина фігурантів перебуває в СІЗО, частина вийшла під заставу, а Володимир Кличко заявив про звільнення заступника голови КМДА Петра Оленіча, заступника директора КП «Спецжитлофонд» Юрія Леонова та заступника директора КП «Благоустрій» Олексія Мушти. Щодо депутатів, який фігурує у розслідуванні, зокрема й секретаря Київради Володимира Бондаренка, то тут рішення має приймати Київрада. Але головне питання не в цьому і навіть не в тому, чи вони сядуть. А в тому, хто займе вакантне місце "смотрящого" Дениса Комарницького, і сяде на вже випробувану схему. Яку, дуже схоже, ламати ніхто не збирається.
Ізраїль оголосив закритою військовою зоною територію на кордоні з Ліваном